крикливий — 1) (який часто й багато кричить, схильний до крику), крикучий, ротатий; галасливий, горла(с)тий (який дуже голосно говорить, кричить); пронизливий, верескливий (який верещить) 2) (про голос, звук), крикучий; лементливий, верескливий (пронизливий) … Словник синонімів української мови
крикливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
верлатий — а, е, заст. Крикливий … Український тлумачний словник
галайкуватий — а, е, діал. Крикливий, балакучий … Український тлумачний словник
горластий — а, е, розм. Який має гучний голос. || Який любить голосно поговорити, посперечатися на повний голос; крикливий … Український тлумачний словник
крикливість — вості, ж. Властивість за знач. крикливий … Український тлумачний словник
крикливо — Присл. до крикливий 3), 4) … Український тлумачний словник
крикучий — а, е, рідко. Те саме, що крикливий 1 3) … Український тлумачний словник
лементливий — а, е. Те саме, що крикливий 2) … Український тлумачний словник
ревливий — а, е, діал. 1) Плаксивий. 2) Крикливий, ревучий … Український тлумачний словник